Виховна робота


Виховна година  на тему "Добро і зло"

Тема: Як розрізнити добро і зло.
Мета : пояснити учням зміст понять « добро» і « зло»; охарактеризувати певні події  і 
               явища як прояви добра і зла; розвивати навички оцінювати певні вчинки
               виховувати людяність, доброзичливість

Хід  виховної години
Життя таке коротке.
 Поспішайте творити добро.
                                                                               О. Довженко


  1.  Гра «Коло чеснот»
Учитель називає чесноту, наприклад, чесність, а учні добирають  порзитивіні риси на всі літери, які є в слові (Чуйність, енергійність, старанність, надійність, інтелігентність, самостійність, терпимість)
 
  1. Обговорення проблемної ситуації
Давайте згадаємо казку Андерсена про Дюймовочку. Як ви думаєте, чого більше у ставленні польової миші до Дюймовочки - добра чи зла?
  1. Робота з епіграфом.
  2. Вступне слово вчителя
      Добро – це чарiвний дар, який отримала людина в спадок вiд Бога. Робити, стверджувати добро – головна наша мета. I навчатися цьому треба з малих рокiв. Мораль керує людською поведiнкою за допомогою протиставлення добра та зла. Свiт немов роздiляється у нашiй свiдомостi на добре й зле, гарне й дурне. Тому добро та зло - головнi поняття моралi.
     Отже, добром ми міряємо вчинки інших, свої.
     Чинити по-доброму допомагають людині моральні правила, їх втілено в народних звичаях і традиціях, прислів'ях і приказках, народних казках тощо.
Такі правила сформульовано й у найважливіших релігійних книгах - Біблії, Корані, Торі та інших. Понад тисячу років українці звіряють своє життя з Божими заповідями: люби ближнього, як самого себе; шануй батька й матір; не вбивай; не кради; не свідчи неправдиво; не заздри. Проте, щоб нас вважали добрими людьми, мало знати моральні приписи. Важливо чинити відповідно до них. Адже кожна життєва ситуація здебільшого має кілька варіантів розвитку як у бік добра, так і зла.
Доброю вважаємо ту людину, яка в різноманітних життєвих ситуаціях, свідомо вибираючи між добром і злом, здатна поступитися власними інтересами, бажаннями, комфортом заради інших.
5 . Складання асоціативного куща на тему добро
6.  Асоціативне малювання
 Учні малюють предмет,істоту або явище,які в них асоціюється зі злом,презентують свій малюнок  і пояснюють його зміст.
7. Аналіз тексту
ДОБРО І ЗЛО
Казка
Одного разу Добро прийшло в гості до Зла. Зло стало пригощати Добро чаєм, але в кухлик замість цукру поклало сіль. Добро спробувало сіль, але нічого не сказало Злу. Тільки подякувало за гостину.
 А коли Добро йшло від Зла, воно сказало: "Щось цукор у вас несолодкий. Візьміть гроші, купіть собі цукерок до чаю". Зло все перекосилось, але робити нічого, довелось взяти гроші.
Так Добро віддячило Злу добром за зло.

-  Чого навчає нас ця казка?
-  У чому, на вашу думку полягає сутність добра?
-  Які добрі справи людина може зробити у своєму житті?
8. Робота в групах
Пояснити, чого навчають прислів’я 
Життя дається на добрі справи.
Вчись доброму - тоді і погане на розум не стане
Добрій людині весь світ – своя домівка
До доброї криниці стежку протоптано
Від добра добра не шукають
Людина впізнається по ділах, а не по словах
Пiдбери бджолу iз доброти, i ти дiзнаєшся, чим негарна така доброта 

9.      Бесіда з учнями
1. Що з наведеного не належить до доброчинства?
      А. Допомогти списати сусiду контрольну.
      В. Допомогти старенькiй бабусi перейти через дорогу.
      С. Допомогти мамi по господарству.
      Д. Допомогти товаришам грати у футбол. 
2.  Назвiть якостi, якi з цих чеснот перетворюються в пороки:
      А. Щедрiсть – ______________
      В.  Ощадливiсть - _____________
      С. Гордiсть - ______________
      Слова для довiдок: скнарiсть, боягузтво, гординя, егоїзм, лицемiрство, марнотратнiсть

Висновок, про те що іноді бажання робити добро завдає шкоди, а позитивні якості      
набувають негативного вигляду.
 
ІІІ.  Рефлексія
Творча робота
Складіть монолог добра
Я –добро,
Я живу
Я мрію
Я роблю
Я знаю
Я допомагаю
Я бажаю


Виховна година "Правила спілкування"

ТЕМА:  Спілкування. Правила спілкувального етикету
МЕТА:   удосконалити вміння звертатися до людей, вибачатися і пробачати, висловлювати вдячність;
      розвивати вміння використовувати набуті знання в різних життєвих ситуаціях;
      виховувати інтерес до моделювання і розв`язання ситуацій.

 ХІД  ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
 1. Бесіда
-          Що таке спілкування ?.Чи є воно важливим для людини?
-       Що таке спілкувальний етикет ?
-       Назвіть найважливіші правила спілкувального етикету.
-       Чому їх треба дотримуватись?
2.  Аналіз казки «Про ввічливість»
     Над берегом річки ріс біб, а в річці плавала маленька рибка. Побачила рибка боба, згадала, що слід привітатися та й сказала:
     — Як ся маєш, старечий (бідняцький) хлібе?
     Біб розсердився і не залишився в боргу, а відповів уїдливо:
     — А як ти ся маєш, Розплюйхлібе?
    Образилась маленька рибка і зі слізьми попливла до мами, пожалітися на дошкульні слова боба. Вислухала її мама і вирішила повчити доньку ввічливості.
Попливли вони двоє до берега річки, і звернулась старша рибка до боба
— Як ся маєш, Ситий Столе?
Тоді Біб усміхнувся і шанобливо відповів:
— Здоровенька була, Панський Столе!
Обернулася старша рибка до здивованої доньки і сказала:
— Як ти привіталася, так тобі і відповіли. Який «добридень», таке й «доброго здоров’я».

ІІ. РОБОТА ЗА ТЕМОЮ УРОКУ

1. Презентація теми,мети  виховного заходу
2. Пояснення  вчителя 
      Культура поведінки - не вроджена якість. Вона виховується батьками з першого дня від народження дитини. Їхнє ставлення одне до одного,звертання до маляти-це далеко не повний перелік вимог до батьків. Особливого значення у перші роки життя слід надавати  контакту очима ,теплим ласкавим словам.   
      Культура  поведінки виховується з дитинства. Батьки вчать своїх дітей ввічливим,чарівним словам. Але найввічливіші слова можна промовити так,що вони звучатимуть як образа. Тому не будемо забувати про правила мовного етикету.   е Згадай мо основні правила і прокоментуємо їх.
1.Якщо ви бажаєте, щоб вас слухали, навчиться слухати інших людей. Коли весь час говорить один, це не розмова, а монолог.
2.Гарний співрозмовник ніколи не виставляє наперед власну персону.
3.Неможна починати з кимось розмову, поки говорить інший.
4.Неможна перебивати, насміхатися над словами іншого. Звичка голосно сміятися, широко розкриваючи рот, свідчить про невихованість.
5.Якщо при розмові з кимось ваші думки сильно розходяться, не треба починати сварки. Краще змініть тему розмови.
6. Якщо ви ненароком когось образили своїми словами, треба коректно вибачитись.
7.Співрозмовнику можна заперечувати, говорити, що він помиляється, доводити його помилки, але робити це треба делікатно і тактовно.
8.При розмові слід утримуватися від непристойних і грубих виразів, пліток, вибухів гніву.
9. Частіше всміхайтеся. Щира посмішка робить кожного більш привабливим і цікавим.
10.Не можна говорити тільки про себе. Як вважає Д.Карнегі, відомий американський психолог, "Людина, що говорить тільки про себе, тільки про себе і думає. А людина, що думає тільки про себе - безнадійно некультурна". Однак найкращий спосіб привернути увагу людини до себе - це почати розмовляти про неї саму.
11.Розмову треба вести так, щоб усі присутні могли прийняти в ній участь.
2.Практичне завдання№1
Скласти  і записати речення з етикетними словами, використовуючи подані нижче іменники та враховуючи умови спілкування
1 вар.   Директор (ви клопочетеся про надання послуг)
2 вар. Юрій Борисович (звертаєтеся до вчителя на уроці)
3 вар. Антоніна Петрівна (підписуєте вчительці вітальну листівку)
4 вар. Незнайомець –ваш одноліток (просите підкинути м’яча ,який залетів за межі спортивного майданчика) 
5 вар. Бабуся(пишете листа рідній бабусі)
6 вар. Незнайомець літнього віку (просите передати гроші на квіток в автобусі)

3. Робота в групах
Учні  об`єднаються в групи і складають діалоги
1) Уявіть,що ви запізнилися на урок
2) Подякуйте актору за цікаву гру
3) Ви стоїте в черзі до каси,за вами з паличкою людина похилого віку
4) Ваш однокласник,працюючи біля дошки невірно розв’язав задачу. Скажіть йому про це.
5) Ваша однокласниця розмалювала підручник. Зробіть їй зауваження

4. Гра «Мікрофон»
За допомогою уявного мікрофона,виголосіть речення подяку,використовуючи щоразу інші етикетні слова

5. Практичне завдання № 2
Визначте , яких спілкувльних правил стосуються  українські прислів’я та приказки.
Не завжди говори,що знаєш, а завжди знай, що говориш.
Не кричи, а ліпше навчи.
Співати добре разом, а говорити окремо.
Себе не хвали, другого не гудь
Говорить,як три дні  не їв
Засипав словами, як горохом у бочку.
Не мели, як пустий млин.
Коли хочеш щось сказати, то подумай, як почати.

6. Гра «Аукціон»
На аукціоні ми будемо продавати титул “ Найчемнішого». За грошову одиницю правитимуть чарівні слова – словесні формули, які використовуємо в етикетній ситуації « Спілкування». Переможець – той, хто назвав останнє слово.



ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ  

Свято "Посвята у п`ятикласники"





Класний керівник. Шановні учні, вчителі, гості свята! В житті кожної людини бувають важливі переломні етапи, які символізують перехід до нової, більш високої якості, відповідальності, зрілості. Ось і сьогодні у велику шкільну родину середньої школи вливається ще один колектив тепер уже учнів 5 класві. Саме колектив, бо ці діти дружні, завзяті та працьовиті. Я вірю, що в цих дітей попереду багато славних звершень, перемог і здобутків. А ми, вчителі, разом з батьками, рідними та друзями школярами маємо в цьому допомогти, бо і самі колись були п’ятикласниками.
1 ведучий          Слухайте! Слухайте всі!
Наша промова готова.
Сьогодні в школі свято.
Про нас, п’ятикласників, слово!

2 ведучий          Запам’ятайте цей день!
Запам’ятайте цей час!

1 ведучий          Дорогі друзі! У нас сьогодні велике свято. Ми з вами всі розуміємо, що віднині  розпочинається нова сторінка в нашому житті.

2 ведучий          Перша ланка шкільного життя позаду, а сьогодні ми – п’ятикласники! У нас нові  вчителі, нові кабінети, предмети – загалом вражень вистачає!

1 ведучий          Давайте сьогоднішній день вважати Днем народження наших  класів.

2 ведучий          А День народження – це завжди свято!


1 ведучий          Зібрались ми сьогодні на свято
                           П’ятикласників вітати від душі
                           Дивіться, їх у нас багато, –
                           Тож зустрічайте, аплодуйте, – ось вони!

2 ведучий          І мить урочиста підходить нестримно.
Хвилюються мами, а тата солідно мовчать.
Поповнення середньої ланки школи
Несміливо по сходах ступає…
Вітайте, стрічайте – іде 5 клас!

1 ведучий          Зашуми великий зале,
Більше оплесків давай.
П’ятикласників сьогодні
Рідна школа, привітай!
Класний керівник. Тож зустрічайте, Відповідальні і  культурні, скромні та  щирі ,доброзичливі  і слухняні, старанні і самостійні с , гарні і добрі ,загадкові і сильні,рухливі та кмітливі ,щирі українці,наші п’ятикласники
(Заходять діти, шикуються на сцені)

1 учень              Так, сьогодні у нас особливе свято!

2 учень              Дивлюся радісно й натхненно,
Люблю урочистість хвилин,
Коли священний прапор України
На хвилях музики пливе.

3 учень              Прапор державний –
Це гордість та сила,
Вічності частка,
Історії мить.
4 учень               Тільки погляну
На символ держави –
Знова побачу неба блакить,
Знова почую я пісню вкраїнську,
Що прославляє народ трудовий,
5 учень           Прапор державний –
Це гордість та сила,
Символ історії вічно живий.
2  учень          Ось і настала дивна мить:
Моральна проба вищого гатунку –
Хай синьо-жовтий прапор майорить,
Під гімн держави всім стояти струнко!
(Гімн України)

1 ведучий          Урочисте свято з нагогди посвяти  у п’ятикласники оголошується відкритим!

2 ведучий          Прийшли ці діти в 5 клас
І пильно дивлячись на нас, промовили:

4 учень              Діти, я не знаю
Чи ви помітили, чи ні
Зовсім дорослими ми стали
І самостійними людьми.

5 учень              Дитинство не міняється у школі.
Єдина зміна – це, звичайно, ми.
А ми міняємось: хто швидко, хто поволі,
І вже стаєм дорослими людьми.

6 учень              Життя школярів мінливе
Вирує у світлій оселі,
Воно і тривожне, й щасливе
У світ відчиняє нам двері.

7 учень              Ми колись маленькими були,
А тепер уже у п’ятий перейшли.
І вже знатимуть дорослі і малі,
Що навчати нас будуть різні вчителі.

8 учень              Хоч ми і не ликом шиті,
Обіцяєм добре вчитись,
Щоб раділи нам батьки,
І директор й вчителі.

9 учень              Ми обіцяєм вчитись справно,
Гав на уроках не ловить,
Поводитися чемно, гарно
І вчителів своїх любить.

10 учень            Ми обіцяєм не лінитись,
Добросовісно трудитись,
Педагогів поважати
І оцінки гарні мати.

11 учень            Всі науки опануєм,
Перешкоди всі здолаєм,
Бо завжди крокують поруч
Україна, школа, мама.

12 учень            Доведем усім, що гідні
Ми носить звання людини.
Щоб завжди пишались нами
Україна, школа, мама.
13 учень            Будем вчитись ми сумлінно,
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що такі в них гарні діти.

14 учень            В школі не можуть бути ледачі
Ні великі, ні малі.
Всіх підтримують добряче
Наші любі вчителі.

15 учень            Йти до школи не боюсь!
Що не вмію, то навчусь!
Вчитель в школі допоможе,
Він усе на світі може!

16 учень            Ми – фантазери!
Це – казка! Це – мрія!
Ніколи не згасне
У серці надія.
Все буде на краще
І зможем ми з вами
Все збудувати своїми руками.

2 ведучий          А зараз  пролунає пісня п’ятикласника


Ведучий. Щоб носити почесне звання п’ятикласника вам потрібно пройти деякі конкурси і довести, що ви гідні цього звання. На нашому святі кожний із вас зможе виявити всі свої таланти, продемонструвати те, чого ви встигли навчитися в початковій школі.
Отже,перший  конкурс «Портрет класу». Вам за визначений час потрібно зобразити портрет свого класу.
Ведуча. Поки наші п’ятикласники будуть творити послухайте цікаві історії
Цікаві відповіді школярів
— Навіщо треба мити руки перед обідом?
— Щоб ложку не забруднити.

— Де ховаються комарі взимку?
— Не знаю, але краще б вони й улітку там залишалися.

— Назвіть три речі, без яких людина не може жити.
— Сніданок, обід і вечеря!

— Звідки Христофор Колумбм розпочав свою подорож?
— Із дому.

— Чому вода у морі солона?
— Бо там плавають оселедці.

— Ти навіщо черепаху додому  приніс?
— Хочу перевірити, чи справді вона може двісті років прожити.

— Чому ви посварилися?
— А ми не сварилися, ми тільки билися.
Ведучий. Зараз наші п’ятикласники продемонструють свій шедевр.
Ведуча.  А тепер давайте перевіримо наскільки ви були уважними на уроках в початковій школі.
Ведучий. Отже наступний конкурс «Ерудит». Вам наші юні школярі потрібно дати правильні відповіді на запитання.
    Що в воді не горить, а в вогні не тоне? (лід)
    Який відомий герой із казки був хлібобулочним продуктом? (колобок)
    У фермера було 10 овець. Всі крім дев’яти, втекли. Скільки овець залишилось? (дев’ять)
    Що важче 1 кілограм заліза чи 1 кілограм пір’я ? (вони рівні)
    Як називається найрозумніший вид спорту? (шахи)
    Найперший шкільний підручник? (буквар)
    Що тепліше одного кожуха? (Два кожухи)
    Сім братів мають по одній сестрі. Скільки всього дітей. (вісім)


- Що у казці дід посадив, а витягти не міг? (Ріпку)
 Класний керівник. Молодці! Ви довели нам, що до дружньої шкільної родини учнів середньої ланки входять розумні, талановиті й винахідливі учні
1 ведучий В нашій дружній родині,
Що школою зветься,
Ё присутніми гості,
Бо так здавна ведеться.


2 ведучий Ми їх бачити раді
На нашому святі,
Бо на теплі слова
Наші гості багаті.
Класний керівник Чотири роки тому ви прийшли до першого класу. Навчилися читати, писати, дружити. І з вами упродовж чотирьох років була поруч ваша перша вчителька. Ви ніколи не забудете її ласку, турботу і з вдячністю згадуватимете її.

1 ведучий Слово для привітання надається першій вчительці Вітько Ірині Миколаївні
(Слово вчителя)

2 ведучий
 Нашій   першій вчительці хочемо сказать: «Ми вам добрий настрій не будемо псувать!» 
Прийміть від нас в дарунок цей танець!

(Танок)


1 ведучий Шановні учні, вчителі, батьки! Сьогодні на нашому святі присутня надзвичайна 
гостя - богиня Афіна. Тож зустрічаємо богиню, покровительку науки та знань.


(З'являється Афіна в чорно-червоному одязі з пергаментом в руках)

 Афіна 
О, світлої науки храм,
Життєвих досвідів пізнання!
В нас дум вогненних поривання
Твоїм народжені ім'ям.
На твій алтар я покладу
Натхнення, силу і наснагу,
Як в спеку вгамувати спрагу,
До твого джерела прийду.
Ще не один, такий, як я,
Крізь темряву й кургани,
До школи, в дім жаданий,
До тебе прийде по знання.
Хай вчитель їм передає
Своє негаснуче проміння,
І з вдячністю його приймає
Майбутнє покоління.

П'ятикласник! Твердо знай:
Символ щастя - каравай!
В ньому є мука пшенична,
В ньому є вода кринична.
Цим караваєм вас благословляю
Успіхів вам у навчанні бажаю.

(Вручає каравай)







1 ведучий          Є багато батьків

Чудових у нас,
Що сьогодні дітей
Привели в 5 клас.

2 ведучий          Тож вони зараз учнів
                           Усіх привітають.
І навчатися добре
Усім побажають.

(Виступ батьків)

1 ведучий         Справ цікавих в школі не злічить,
                          От і пісня вже звучить.
     Хай луна, нехай звучить
     З нею веселіше жить!

2 ведучий         Давайте разом заспіваєм –
                          Гостей бажаних привітаєм.

( Пісня )

1 ведучий          Дорога середня школа,
В ці хвилини свят
Ти прийми до себе
Хлопців і дівчат!

2 ведучий          Їх навчи дружити,
Подаруй знання!
Хай не зникне радість вчитись
Від оцього дня!

1 ведучий          В цей чудовий світлий ранок
                           П’ятикласниками ми стаєм.
                           І усі ми дружно кажем:
                           «Знайте, ми не підведем!»

2 ведучий          П’ятикласниками сьогодні ми стали,
                           Так недаремно нас назвали,
                           Свою готовність довели,
                           За літо всі ми підросли.
                           Тож час знання нові нам передать,
                           А ми їх будемо опанувать.

1 ведучий          І нехай пісня знову
Злітає до неба
І нехай знову серце
Усім полонить.

2 ведучий          Та надовго іще
                           Буде разом із нами
                           Свято це урочисте,
                           Як вічності мить.

Ве

Ведучий. Для зачитання урочистої клятви п’ятикласників запрошується учениця 9 класу, президент  школи Саніцька Дар’я.
КЛЯТВА ПЯТИКЛАСНИКА
Переходячи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, рідних та
вчителів урочисто клянусь:
1.Біля дошки стояти як найкращий воротар, не пропускаючи повз вуха ні одного запитання,
навіть самого важкого і підступного.
Клянусь!
2.Не доводити вчителів до температури 100 градусів.
Клянусь!

3. Бути швидкими і стрімкими , але не перевищувати швидкості 1км за годину під час                     руху по шкільних коридорах.
Клянусь!

4. Плавати тільки на оцінках «добре» і «відмінно» у морі знань і пірнати до самої глибини.
Клянусь!
1 ведучий          А наше свято добігло  кінця!

Класний керівник. Отже, давайте ще раз привітаємо наших п’ятикласників із сьогоднішнім святом. А ще дозвольте   вручити ва медалі п’ятикласника,щоб вони нагадували вам про нове самостійне життя
1 ведучий          Урочисте свято з нагоди посвяти у п’ятикласники оголошується закритим!

2 ведучий          До нових зустрічей!

(Звучить пісня «Мы желаем счастья вам…»)

 Виховна година "Україна-єдина країна"



Мета: поглибити знання учнів про Україну; розширити зміст поняття «громадянин України»;      
            розвивати мовлення учнів; ви­ховувати патріотичні почуття приналежності до українського
            народу.
                                                                 ХІД ЗАХОДУ
I. Організаційний момент
II. Основна частина
Учитель. Ми живемо з вами у вільній і незалежній державі, яка зветься Україна. Всі діти у нас навчаються в школі. А навчання в нашій країні обов’язкове, кожен повинен одержати середню освіту безплатно. Про це записано в найвищому Законі нашої держави — Конституції. Кожен із нас — громадянин України. Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї Батьківщини, щоб вона процвітала, щоб жилося нам щасливо в рідному краю. І в кожного учня по всій нашій Вітчизні, від найменших першокласників до вже дорослих випускників, світиться у серденьку безмежна любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини. Кожен любить свою Україну, бажає їй добра, старається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни.
1 учень.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.
2 учень.
І українську мову чарівну й багату,
Та рушники у квітах на стіні.
Люблю наш щедрий рід, в садочку білу хату,
Й розлогий кущ калини при вікні...
3 учень.
Й криниці чисті при дорозі з журавлями,
І верби, що схилились до води.
До тебе, рідна, я горнуся, як до мами,
Ти серце полонила назавжди.
4 учень
Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
5 учень.
Я — твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.
Моя свята і рідна, Україно-мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!
Учитель. Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, люблять її і є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати на її розвиток і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, мову, культуру, бути добрими, чесними, милосердними, працелюбними.
Ми любимо нашу Україну, бо тут ми народились, вперше зіп’ялись на ноги і пішли у світ тими стежечками, які простягайся від рідного порога у широкий світ. Для кожної людини наймиліша та земля, де вона народилася і виросла. Недарма ж у народі кажуть: «Де рідний край, там і рай, а де чужина — там домовина». «Добре тому, хто в своєму дому». Бо в своєму рідному краю кожна травинка людині допомагає, кожна квіточка дарує усмішку, кожна пташечка співає тільки для тебе. «Людина без Вітчизни, що соловей без пісні». А справжню тугу за рідним краєм людина відчуває тоді, коли розлучається зі своєю стороною. «Кожна рослинка на своєму корені росте». Хіба вона зможе рости без кореня? Ні! Звичайно, рослина без кореня не може рости, вона всихає. І хоч людина — не рослинка, але без свого рідного коріння, тобто без рідні, без Батьківщини не зможе бути щасливою у цьому світі, не зможе повністю реалізуватися. Кажуть, що в рідній хаті і стіни допомагають, і це правда. У себе вдома людина впевнена в собі, почувається вільною, сміливою і сильною. А й справді, навколо рідні люди, родичі, друзі і просто земляки, які так само думають, знають ті ж традиції, ту ж історію, звичаї. Рідна земля, як мати — добра, щира, мила. Вона готова захистити кожного з нас. Але й людина у свою чергу має бути готовою захистити і рідну землю, заради неї піти у бій, на подвиг, коли це необхідно, тобто бути справжнім патріотом своєї Батьківщини. А в мирний час самовіддано трудитись, щоб країна була багатою — тоді всім житиметься добре, заможно і безпечно.
То що ж означає бути справжнім патріотом, громадянином своєї Вітчизни? Відповіді дітей.
Учитель. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином?
1 учень Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.
Освіта — світло! Це запам’ятай!
У школі добре вчись.
І різні труднощі долай,
Лети до світла — ввись!
2 учень Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.
Як будеш ти активним в школі, друже,
То з легкістю підеш в своє життя.
За все берися і старайся дуже,
То цікавішим буде майбуття.
3 учень Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.
Чарівний світ, неначе казка!
В нім стільки дива є!
А ти вивчай його, будь ласка,
Усе довкіл — твоє!
І небо чисте волошкове,
Та шепіт ніжних квіт.
Вербички листячко шовкове, —
Весь дивовижний світ!
4 учень Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.
Ось сивий замок над рікою,
Йому багато літ.
Він дивиться на світ з журбою,
Бо й сам старий, як світ.
Увесь у шрамах і руїнах:
Важкі були бої.
Подряпини від куль на стінах,
Автографи чиї?. .
Тож не брудніть священні стіни,
А квіти принесіть.
Це дорогі для всіх руїни.
Історію учіть.
5 учень Добре вивчати природу, бо вона нам — рідна мати, вона допомагає кожному, щоб виростав здоровим і міцним. Треба тільки уважно придивитись, і вона розкриє нам свої таємниці.
Ось придивися — звичайна травинка,
Але в ній загадка є.
А на листочку прозора росинка —
Райдуга там виграє!
Треба природу старанно вивчати,
Всім вона радість несе.
І полюбити всім серцем, і знати
Про Батьківщину усе!
6 учень Треба наполегливо вивчати рідну українську мову, бо це мова нашого народу — державна мова, яку треба знати і нести її у світ. Так записано у Конституції — основному Законі держави. Та й мовою нашою можна пишатись, бо вона дуже багата і красива, мелодійна. Ми патріоти своєї України, і нам треба її вдосконалювати і добре знати.
Весь Всесвіт у мові розмістився,
Весь світ чарівний в ній звучить!
У слові сонцем заіскрився,
Щоб у чудових звуках жить.
І нас єднає рідна мова,
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова.
Я в ній свою наснагу п’ю.
Бо рідна мова, наче мати,
Снагу і силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є.
І як гуртом, не поодинці,
Почнемо в світ її нести,
То й доти будем — українці
Поміж народів гідно йти.
А знехтуємо рідне слово,
Земля нам цього не простить.
То ж линь над світом, рідна мово!
Тобі в віках судилось жить!
7 учень А ще я хочу знати традиції мого народу, його обряди, культуру і всю-всю історію країни. Це, на мою думку, повинен знати кожен громадянин України.
Я хочу знать, яким було життя,
За що боролись і вмирали люди.
Бо ж без минулого немає майбуття.
А майбуття... Яким воно в нас буде?
8 учень Для цього необхідно розвивати свої здібності і таланти, щоб Україна могла пишатися нами. Треба гартувати своє тіло і волю, бути міцним і витривалим, щоб захищати свою землю.
От виросту та в армію піду
І буду захищати Україну!
Вітчизно рідна, я не підведу!
І ворогів я не пущу на Батьківщину!
Учитель. Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, ідстоювати її інтереси і приносити велику користь. Таким великим патріотом був Тарас Григорович Шевченко, який понад усе на світі любив свою Україну, оспівував красу і неповторність рідного краю:
«Хоч крихітку землі
 Із-за Дніпра мого святого
Святії вітри принесли,
Та й більш нічого... »
Бо, як каже народна мудрість: «Рідна земля і в жмені мила». А поет був далеко від своєї святої землі, яку так любив.
А ось як про Україну писав Василь Симоненко  
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину...
Як і матір ми не вибираємо, так не можемо вибрати і Батьківщину, одна вона у нас, одна у цілому світі. Тут наше коріння, тут наша доля.
Я — українець, я не малорос,
Пишаюсь родом тисячокорінним.
Тарас за мене мучивсь і боровсь,
Щоб я зродився зерням України.
Так писав В. Кочевський, а поет М. Бакай висловив свою любов до рідного краю у таких рядках:
Горнусь до тебе, Україно,
Як син до матері горнусь.
Кожна людина передає свою любов до Батьківщини, як уміє, але чесно, палко і віддано, бо це надто сильне почуття — любов до рідного краю. Людина з ним живе, носить його у своєму серці і завжди хоче ним поділитися з іншими, вилити свої почуття у віршах чи прозі, у картинах чи в музиці, просто у самовідданій праці на благо Вітчизни.
 А ще учні приготували вірші про Україну, які ми залюбки послухаємо. Адже це земля, де ви з’явилися на світ, де вперше побачили оце довкілля і зрозуміли, що ви у ньому — людина.
1 учень.
Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль веде дорога в світ.
І найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить,
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить...
Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на Землі!
2 учень.
Я щиро так люблю усе навколо мене,
Усе, що є й було багато сотень літ...
Люблю чарівний ліс і житечко зелене,
Увесь казковий, неповторний світ!

Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця,
Я міцно на своїй землі стою.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Учні виконують пісню про Україну.  
III. Підсумок заходу
1. Гра «Ерудит»
Завдання. Знайдіть і з'єднайте обидві половинки прислів'їв. Земля там найкраща, там і рай.
Де рідний край на своєму корені росте.
Кожна травичка і в жмені мила.
Рідна земля як своя сторона.
Людина без вітчизни, де вродився ти!
Нема в світі кращої, як соловей без пісні.
2. Бесіда
Про що говорять ці прислів'я? Як ви їх розумієте? Де розташована наша країна?
З якими державами Україна має спільні кордони? Як ви ставитесь до своєї Батьківщини? Які почуття викликає саме слово «Україна»? Кого з відомих українців ви знаєте?
Що може і повинен кожен із вас уже зараз зробити для своєї України?


 Виховна година  " Дистанційне спілкування"

Тема.  Дистанційне спілкування
Мета: пояснити особливості правил дистанційного спілкування ; розвивати вміння спілкуватися на відстані  , моделювати та розв’язувати ситуації; виховувати ввічливість, культуру спілкування
                                     Хід  виховної години

1. Бесіда
-  Що таке спілкування ? Чи є воно важливим для людини?
- Що таке спілкувальний етикет ?
- Назвіть найважливіші правила спілкувального етикету.
- Чому їх треба дотримуватись ?
2. Мотивація  
Ми вже не раз говорили з вами про важливість спілкування. Адже більша частина нашого життя проходить у спілкуванні  . Але ми з спілкуємося з людьми не тільки віч- на - віч  але й на відстані. Сьогодні ми з вами поговоримо про спілкування на відстані, виконаємо практичні вправи, які допоможуть навчитися культурно спілкуватися на відстані.
3.      Пояснення вчителя
-          Як ви гадаєте , як можна спілкуватися на відстані?




                                     Дистанційне спілкування







    Телефон                                         Лист                          Інтернет
Сьогодні важко уявити життя без телефону. Телефон – найпопулярніший засіб спілкування . Телефонними співрозмовниками бувають друзі і колеги,родичі і незнайомці, діти і дорослі. Правила спілкування по телефону належать до спілкувального етикету. Телефонні співрозмовники мають у своєму розпорядженні лише мовні засоби(міміка, жести ролі не відіграють)   
- Давайте подумаємо , якою повинна бути телефонна розмова?
Опрацювання правил етикету під час телефонної розмови
       Розмова по телефону має бути недовгою; за російським прислів'ям «Краткость — сестра таланта». Пам'ятайте: поки ви ведете неквапливу розмову по телефону, до вас, можливо, хтось не може зателефонувати з якоїсь важливої проблеми.
       Розмова має бути конкретною. Якщо у вас справді є бажання задушевно поспілкуватися, краще зробити це при зустрічі. Телефонувати з питаннями «Як поживаєте?» або «Як справи?» — це даремна витрата часу, тим більше, що на такі запитання можна почути лише стереотипну відповідь: «Добре».
       Не забувайте про те, що ваш дзвінок по телефону може бути недоречним, і співрозмовник тільки через повагу до вас веде з вами розмову. Тому безпосередньо перед розмовою рекомендовано запитати: «Я не став вам на заваді?» або «Я не відірвав вас від роботи чи якоїсь іншої справи?» — і не треба ображатися, якщо почуєте відповідь: «Пробачте, я поспішаю, будь ласка, зателефонуйте через годину».
       По службовому телефону не слід вести бесіду про особисті справи; а з службових справ не треба телефонувати додому тій людині, що має їх вирішити.
       На телефонний дзвінок слід відповідати одразу після першого сигналу.
       Якщо ви набрали неправильний номер, не запитуйте «Який у вас номер?», а краще скажіть: «Вибачте, ваш номер ...?»

1.   Не набирайте номер по пам'яті, якщо не впевнені у його правильності.
2.   Розмовляючи по телефону на роботі, висловлюйте свої думки чітко, ущільнено.
3.   Коли телефонуєте друзям, одразу називайте своє ім'я.
4.   Якщо вам телефонують на роботу з особистих питань, вибачтесь і скажіть, щоб зателефонували після роботи.
5.   Якщо хтось неправильно набрав ваш номер, відповідайте ввічливо.
6.   Використовуючи паралельний номер, не забувайте про сусідів.

7.   Розмовляйте по телефону ввічливо, намагайтесь не повторювати багато разів ім'я того, з ким розмовляєте, або займенник «ви», адже ваша розмова — діалог, а не монолог.
8.   У гостях не треба зловживати телефонними дзвінками. Якщо ж вам необхідно зателефонувати терміново, запитайте дозволу.

9.Ніколи не відповідайте грубістю на брутальні вихватки.
4.Практична робота в групах
Група №1 Зателефонуйте кореспонденту однією з газет і висловіть незадоволення певною інформацією.
Група №2 Привітайте з днем народження бабусю, друга
Група №3  Запросіть на виховну годину відомого актора
Група №4 Повідомте батьків про ваші успіхи на спортивних змаганнях
Група №5 попросіть друзів свого батька дістати вам квіток на концерт відомої музичної групи

5.Продовження розповіді вчителя
Ще одним видом дистанційного спілкування є листи. Хоча ми пишемо листи набагато рідше, проте етикетні правила стосовно листування суворіші. Листи бувають особисті і ділові.
 6.    Знайомство з складовими частинами приватного листа.
Час, дата ,місце написання, звертання, питання до адресата ,формула прощання,прикінцева частина ,поскріптум.

Варто пам’ятати що і почерк, і папір , і колір чорнила мають засвідчити нашу повагу до адресата .
 6. Робота в парах
Складання  правил листування у мережі Інтернет.
7. Творча робота
-           Уявіть світ без дистанційного спілкування. Яким би він був ?

9.   Підведення підсумків  

Усний журнал до Дня визволення Марганця від німецько-фашистських загарбників

На фоні музики ведуча читає.
В-1. Як сиві Дніпрові води, збігають роки... Журавлиними ключами відлітають у далекий вирій дні. А навкруги вирує вічне життя...
Давно уже відлунали канонади грізних боїв. І тільки все світле, героїчне, людяне й велике на довгі віки зберігає пам'ять народна.
В-2 Захід, присвячений 73-й річниці визволення нашого міста від фашистських загарбників, оголошується відкритим!
В-1 6 лютого - День визволення Марганця від німецько-фашистських загарбників. Цей день приносить різні почуття:переможну радість і тяжку печаль, а декому й сльози. В ці дні хочеться згадати про тих, хто воював з сильним і підступним ворогом на фронтах Другої світової війни, протистояв гітлерівцям в підпіллі й партизанських загонах, хто не побачив світлого лютневого дня 1944 року. Наше місто славиться іменами таких героїв-марганчан як Микола. Клочко Петро Бережний, Олександр ,Гількевич, Володимир Максимович, Зінаїда Бичкова, Марія Рудова та багато інших.
Учень 1 Коли верстаю в завтрашнє дорогу,
Нового дня виважую мотив,
Я думаю про нашу Перемогу. 
І стяг, що над рейхстагом майорив! 
Давно мовчать гарматні жерла, 
Гарячі кулі одсвистали, 
Та слава тих років - не вмерла: 
Вона зійшла - на п'єдестали.
Учень 2 Народжена в смертельнім серці, 
Живе у бронзі і граніті,
Живе у кожнім чеснім серці,
Лунає скрізь по білім світі. 
Ми - люди миру, зранені війною, 
Заповідаєм покликом святим : 
Шануймо тих, хто не вернувся з бою ! 
Уклін доземний воїнам - живим !
Учень 3 6 лютого виповнюється 73 років з дня визволення нашого міста від німецько-фашистських загарбників. 906 днів гірницьке місто було окуповане, але не скорене. Тому що народні месники живили надією місто.
Учень 4 Для жителів, що залишились у місті, настав час тяжких страждань і найсуворіших випробувань. Німецько-фашистські окупанти за всяку ціну намагалися швидше розпочати видобуток руди і якнайбільше вивезти її до Німеччини. Вони зігнали для роботи на рудниках людей з Донбасу, Кривого Рогу, Дніпропетровську, силою і залякуванням примушуючи їх працювати на шахтах, створили тут великі табори військовополонених. Незважаючи на жорстокий окупаційний режим, робітники саботували розпорядження гітлерівців, зриваючи їх плани по видобутку руди. Фашисти замучили і розстріляли в Марганці понад 500 чоловік. 
В-1. 16 вересня 1941 року бійці загону «Марганець» прийняли партизанську присягу. Загін очолив Микола Кирилович Клочко. . Виконуючи завдання командування Червоної Армії, вони проводили розвідку у ворожому тилу, доставляли «язиків», здійснювали напади на окремі групи німецько-фашистських загарбників. 
Партизанський загін проводив свої бойові операції до 1942 року. Проникнення в загін провокатора завдало йому великих втрат. Проти загону німці зосередили великі частини. Сили були нерівні. Останнім загинув командир.
Фашисти раділи. Але ця радість була короткочасною.
В-2 Після ліквідації загону спокій німців порушувався все частіше й частіше. Гірники створили підпільний комітет і на початку 1943 року в плавнях формується новий партизанський загін, який швидко зростав за рахунок патріотів та втікачів з таборів. На перших порах ним керує Георгій Антонович Шконда, потім - капітан Марк Миронович Ципкін.

Учень 1 У середині жовтня 1943 року основна частина загону вимушена перейти лінію фронту і з'єднатися з військами Радянської Армії. У тилу ворога залишились неповні групи загону: дві - в плавнях і одна «Молодіжна» - в місті.
Одним з активних підрозділів загону «Марганець» стала група «Молодь». її очолив Володимир Осадчий. Діяльність членів врятувала життя 146 військовополоненим, було надруковано та розповсюджено близько 1000 антифашистських листівок. Систематично велася розвідка та інформування частин нашої армії.
І як не лютували вороги, розправляючись з патріотами, опір не припинявся. Все більше жителів міста ставало до активної боротьби проти загарбників.
Учень 2. Кров змішалася з потом солоним
Лізе в очі і жаром пече.
Танк вже поруч — та мертві долоні:
Перебило осколком плече.
Он діброва вже манить солдата
Відповзати назад у кущі.
Він зубами кільце із гранати
Вирвав, наче з своєї душі.
Задимів танк. Настала розплата
Застогнала навколо земля
І накрила навіки солдата,
Заховала навіки й ім'я.
Хай ім'я те незнане нікому
Та живий він для наших сердець.
Бо в безмежному подвигу тому
За Вкраїну загинув боєць.
Учень 3 Вони не повернулися з війни 
Мені привиділось, немов солдати, 
Які не повернулися з боїв, 
Не полягли, а залишились жити 
Перетворившись в білих журавлів.
Стоять замислившись, тополі, 
Бійців нагадують мені — 
Отих полеглих в травах, в полі, 
В кривавих січах на війні. 
Не тільки зграйно журавлями 
В небесній синяві летять — 
Вони в гаях, поміж полями, 
В степах тополями стоять. 
Торкнутись силяться зеніту,
Немов з легенди, мов живі, 
Вони, здається, всього світу, 
Усього людства вартові.
Пісня «Журавлі»
В-1 Хоча довгі два з половиною роки окупації видавалися жителям міста значно довшими, врешті-решт чорні дні панування фашистів закінчилися . В ніч з 5 на 6 лютого 1944 року Марганець був звільнений військами 3-го Українського фронту.
Вдячні марганчани пам'ятають і вшановують своїх визволителів - героїв тієї страшної війни, завдяки яким живемо у такому прекрасному місті.
В- 2 Пам'ять - категорія жива і постійна. І як не маємо ми права забувати ті дні, так само не повинні втрачати повагу і шану до ветеранів війни. Мільйони людей забрала Другої світової війна. Вона нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони - святиня нашої пам'яті.
Учень 1 Повідайте онукам, ветерани, 
Які шляхи пройти судилось вам 
Крізь полум'я від Волги на Балкани, 
Повідайте... Хіба посміє хтось 
Образити хоч усміхом зневіри,
Що вам за людство битись довелось, 
Рятуючи планету всю у вирі.
Повідайте... І не соромтесь ви 
Про власну мужність гордо розказати, 
Засвідчать всі вам подвиг світовий — -
Москва, і Брест, і Київ, і Карпати. 
Повідайте, повідайте синам, 
Повідайте онукам, ветерани, 
І в сповіді хай допоможуть
Малахові й Мамаєві кургани.
Учень2 Ветерани Другої світової. Все менше і менше їх залишається серед нас. Ідуть кожного року вони до обелісків та братських могил, згадують своїх побратимів, однополчан, які загинули у ту страшну війну.
Учень 3 Ветерани!
Це саме ви колись на полі битви помирали,
Щоб нам жилося в мирі і на волі 
Тому ми щиро вас вітаємо зі святом, 
Щоб ви були щасливі і здорові. 
Щоб не спіткали вас в житті 
Невдачі і неправда,
Щоб не сивіли скроні 
Від образ і горя.
Щоб у господі хліб був і до хліба, 
Щоб не була важкою ваша доля.
Повідайте, повідайте синам,

Учень 4 Ми щиро хочемо, щоб всі ви посміхнулись,
Щоб лиця ваші не були сльозами вмиті, 
Щоб і дітей й онуків мали ви здорових,
Красивих й ніжних, як волошки в житі.
Вас не можна забути
Матері промовляють і діти.
Вас не можна забути
Ви у бронзі живі і граніті.
Вас не можна забути
Шепчуть стомлено сиві тополі,
Вас не можна забути
Озивається колосом поле.
Вас не можна забути
Ви приходите в свята і в будні.
Вічно в серці живуть незабутні

В-1. Дорогі друзі! Дозвольте зачитати вам звернення ветеранів Другої світової війни до вас.
«Дорогі наші діти!
Пройдуть роки, століття! Але ми віримо, що хтось із вдячності йтиме сюди. Бо минають роки, але вічний вогонь пам'яті завжди горітиме.
Ми, солдати Другої світової війни, на смерть стояли за кожен метр своєї землі.
Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не заговорить з вами. Вклоніться їм низько. Не забувайте ніколи про них. Хай звершене батьками і дідами, усім нашим поколінням, яке пройшло війну, наснажує вас на добрі справи в ім'я зміцнення української держави, створення всім, хто живе в Україні, щасливого і заможного життя. Здоров'я вам усім, добра і злагоди! Ветерани Другої світової війни».

Учень 1 Спинись на мить! Тут сплять герої,
Що за Вітчизну полягли, 
Що у нерівному двобої 
Життя безстрашно віддали. 
Палає полум'я на схилах 
Величне сяйво синів 
І підіймає, мов на крилах, 
Нетлінну пам'ять наших днів. 
Цвіте земля, і небо синє 
Акордом зоряним бринить. 
Пролита кров за Батьківщину 
Священним полум'ям горить.
Учень 2 Квіти на граніті, на броні, 
Сонце усміхається мені. 
Поруч з ветеранами стою, 
Наче клятву мужності даю.
Ветерани в світлій сивині, 
А на грудях сяють ордени...
Пам'ять серця, Пам'ять сивини,
Пам'ять тих, хто не прийшов з війни!
Учень 3 Сльоза зорі стоїть над обеліском,
Сховавши клопоти людські і сни,
Сьогодні треба поклонитись низько всім,
Усім, хто не прийшов з війни.
В: Вшануємо світлу пам'ять тих, хто поклав своє життя на вівтар Перемоги, хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання )
Учень 4 Вітер вічний вогонь гойдає,
І печаль, і пісні, і сміх... 
Всіх полеглих ніхто не знає, 
Пам'ятають усіх.
Ми не дозволим той жах повторити, 
Хочемо в мирі, у щасті ми жити. 
Низько в скорботі знамена схиляєм, 
Клятві священній навік присягаєм. 
Іменем сина, що батька не знає, 
Іменем батька, що сина не має, 
Іменем жінки, що овдовіла, 
Іменем матері, що посивіла.
Іменем пам'яті з роду до роду,
Іменем чесним, священним народу!
Учень 1 Пам'ятайте! Через віки і роки пам'ятайте про ту страшну війну, яка принесла горе майже у кожну хату!
Пам'ятайте воїнів, які захищали нашу Батьківщину від фашистської навали! Сивочолих ветеранів, у яких до цієї пори не загоїлись рани! Пам'ятайте тих, хто вже ніколи не повернеться, тих, хто недолюбив, у кого так і не здійснилися мрії, хто поліг у боях, визволяючи села і міста не тільки України, а й Європи. Цих років не померкне слава.

В 1. Захід, присвячений 73-й річниці визволення нашого міста від фашистських загарбників, оголошується закритим!

 Презентація до усного журналу

Комментариев нет:

Отправить комментарий